Повернутися до звичайного режиму

Інновації потребують прагматизму

Рекомендації для переходу від традиційного до інноваційного уроку

Не можна передати досвід – можна передати ідею.

Василь Сухомлинський

На основі інноваційної (інновації – новизна, зміна) ідеї необхідно шукати свої цікаві методи, створювати свою методику, тобто введення нового, нетрадиційного в навчально-виховний процес, передовсім до уроку, що забезпечує якісне поліпшення, вдосконалення, розвиток освіти.

Урок – основна структурна одиниця навчально-виховного процесу, але в системі інноваційної педагогічної діяльності, зокрема в особистісно орієнтованому навчанні, змінюється режисура уроку.

Якими б інновації не були – реальна цінність уроку – результат, рівень засвоєння учнями матеріалу. Також важливе питання – чи було дітям цікаво на уроці?

Зрозуміла об’єктивна потреба модернізувати традиційний урок у напрямі педагогічної взаємодії вчителя і класу, враховуючи індивідуальні особливості кожного учня.

Для досягнення результативності уроку потрібні зміни впливів на індивідуальний розвиток особистості, тобто переорієнтація урочної системи з процесної на результативну. Змінюються деякі параметри традиційного уроку в порівнянні з уроком із застосуванням інновацій. Якщо на традиційному уроці учень є виконавцем вимог вчителя (до речі, не кожний вчитель і цього домагається), то на інноваційному уроці – рівноправний партнер вчителя. Педагог здебільшого виступає в ролі консультанта, а учень самостійно здобуває знання.

На жаль, ще не зжита монологічна діяльність педагогів, тобто вчитель проводить урок для себе. Поширений і інший «педагогічний вірус» – колективна бесіда вчителя з учнями на всіх етапах уроку, яка нікого з учнів ні до чого не зобов’язує. Це – підміна спільної творчої діяльності вчителя і учнів, організації пошукової діяльності дітей.

При традиційному навчанні здійснюється контроль рівня засвоєння знань на поточному і тематичному оцінюванні, а при інноваційному – на кожному уроці.

Метою інноваційного уроку є створення умов для виявлення і розвитку пізнавальної активності дітей, стимулювання їх творчості і самостійності. Незалежно від типу уроку цього можна досягти:

– створюючи атмосферу зацікавленості кожного учня в результатах діяльності;

– використовуючи різноманітні форми та методи навчання, які спираються на суб’єктивний досвід школяра;

– надаючи можливість кожному учневі виявляти самостійність, ініціативу.

Вимоги до сучасного уроку:

– гігієнічні (дотримання санітарно-гігієнічний норм: температурний режим, освітлення тощо);

– загально-педагогічні (пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу, чітке визначення мети і завдань уроку, врахування вікових та індивідуальний особливостей учня);

– дидактичні (раціональне використання часу, активних методів навчання, формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці, тобто досягнення результативності);

– психологічні (створення позитивного мікроклімату, врахування психологічних особливостей кожного учня, доброзичливість учасників освітнього процесу, толерантність, педагогічна етика).

На інноваційних уроках використовуються такі методи та методичні прийоми:

– змістова обробка матеріалу теми уроку (виділення головного і другорядного, що здебільшого в нових підручниках зроблено);

– поетапне вивчення і закріплення матеріалу (використання запитань і завдань, які є в підручнику, та підготовлені вчителем);

– створення проблемних ситуацій;

– евристична бесіда;

– навчально-пізнавальна гра;

– використання ІКТ;

– використання унаочнення, фронтального та демонстраційного експерименту, дидактичного роздавального матеріалу;

– робота з підручником, картами, схемами;

– виконання творчих завдань;

– взаємоконтроль і самоконтроль, участь учнів у виявленні помилок;

– одержання вчителем зворотної інформації про засвоєння кожним учнем матеріалу, корекція знань.

Також відслідковується емоційний стан учнів на уроці.

Орієнтовна схема

відображення в поурочному плані головного з матеріалу і засвоєння його на уроці

1. Головне (суть, ключові положення і поняття) записуються на дошці, якщо немає в підручнику.

2. Методи, форми і засоби та методичні прийоми, що забезпечують засвоєння учнями головного з матеріалу, учіння і запам’ятовування його на уроці.

3. Формування умінь і навичок для використання здобутих знань.

4. Контроль (одержання зворотної інформації про засвоєння головного кожним учнем).

5. Корекція знань (індивідуальна робота з учнями, які не засвоїли або слабо засвоїли головне, диференційовані завдання іншим).

6. Підсумок вивчення головного.

Щодо моделі уроку, то його структура залежить від багатьох факторів: теми, мети, очікуваних результатів, рівня підготовленості учнів класу, досвіду вчителя, стану навчально-матеріальної бази тощо. Необхідно пам’ятати, що будь-які інновації повинні забезпечувати результат, прискіпливо відрізняти їх від «модних уроків», різних ток-шоу.

Підготував Петро Лосюк

Кiлькiсть переглядiв: 1706

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Фотогалерея

Сайт Яворівського ліцею "Гуцульщина" Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області

78644, Івано-Франківська область, Косівський район, село Яворів

e-mail: javoriv.school@gmail.com

Дата останньої зміни 16 Березня 2024

Цей сайт безкоштовний!